У наших реаліях на гідну старість розраховувати важко. Україна, певне, остання країна в Європі, яка досі суттєво не реформувала пенсійну систему, яка дісталась у спадок від Радянського Союзу. 90% літніх людей у нас досі отримують виплати винятково за так званою солідарною системою.

Солідарна система, це означає, що молодша генерація фінансує старшу генерацію, яка досягла пенсійного віку,

каже політик Галина Третьякова.

Схема проста, але дедалі менш ефективна. У першу чергу це пов’язано з низькою народжуваністю. І якщо на початках незалежності в Україні одного пенсіонера годували шестеро працівників, то за 30 років це співвідношення змінилося просто катастрофічно. Нині один працівник фактично сплачує пенсію одному пенсіонеру.

Тому щороку держава змушена виділяти близько 200 млрд грн, щоб хоч якось покрити хронічний дефіцит Пенсійного фонду і той зміг вчасно, в повному обсязі платили людям пенсії. Тобто доводиться забирати з інших податків, бо соціальних внесків відверто не вистачає.

У світі вважається прийнятним, якщо пенсія становить 40% від колишньої зарплати. В Україні цей так званий коефіцієнт заміщення ледь перевалює за 20%.

Порятунок чиновники та експерти бачать у запровадженні нарешті накопичувального рівня пенсійної системи.

Для запуску цієї системи, достатньо, щоби держава, роботодавці та наймані працівники, сплатили по відсотку-півтора від своїх прибутків,

каже експерт Костянтин Швабій.

Вже за перший рік це склало б кількадесят мільярдів гривень внутрішніх інвестицій. Щоправда, реальну пенсію так зможуть заробити лише молоді, у кого вся кар’єра попереду. Але й усім іншим ці заощадження не будуть зайвими.

Читайте З 1 вересня порядок виплати пенсій не зміниться - Мінсоцполітики