Офіційний курс гривні щодо іноземних валют: USD: 36.5686 / EUR: 38.6 / HUF: 0.092431


Читаємо те, що маємо

person ДП «Редакція газети «Голос України» today 11 липня 2022 о 09:15 comment 0

З «колоніальною» книжкою попрощатись непросто. Особливо коли йдеться про спеціалізовану літературу, галузеві, довідкові видання, підручники та посібники, аналогів яких українською ще немає.

Зробити українську читальню справді українською намагаються у Хмельницькій обласній науковій бібліотеці. Днями там повідомили, що з відкритого доступу вилучили 1748 російськомовних видань. Це трохи більш як десята частина тієї галузевої літератури, що перебуває у відкритому бібліотечному доступі. Хоча позбуватись цих книжок поки що не поспішають. І на те є причини.

Переглядати книжковий фонд, позбавлятись російськомовної літератури у бібліотеці розпочали ще в травні, коли отримали рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики. У них якраз йшлося про актуалізацію фондів. Розпочали цю роботу саме з книжок відкритого доступу. Як правило, це саме ті, котрі користуються найбільшим попитом. З шестисот тисяч томів, які є у розпорядженні книгозбірні, у відкритому доступі - лише 23 тисячі.

У книгозбірні намагаються прибрати з очей те, що нагадує про колоніальну освіту і культуру. Однак ті поширювались так довго і наполегливо, що завдання це не з простих. З художньою літературою менше проблем. Бо останніми роками чимало російськомовних видань вдалось замінити українськими.

А от зі спеціалізованою літературою складніше. Відтепер усі російськомовні галузеві видання перебуватимуть у книгосховищі. Заборони на їх читання немає, за потреби читач може зробити запит і отримати потрібний йому том. І поки що таку практику доведеться зберігати. Адже, приміром, шістдесят відсотків фонду відділу мистецтв - це російськомовні видання. Щоб їх замінити, знадобиться 24 тисячі українських. Важко навіть уявити, скільки часу, коштів та зусиль має піти на те, щоб їх перекласти чи написати нові. А потім ще й видати, придбати для бібліотеки... Сподіваємось, що все це буде. Але поки що бібліотекарям доводиться діяти за ситуацією.

Якщо повернутись до відділу мистецтв, то майже 80 відсотків згаданих російськомовних книжок - це нотний матеріал. Замінити його українськими відповідниками неможливо, бо в країні проблема з друкуванням саме такої літератури.

З цим стикаються і в інших відділах. Скажімо, спеціалізовані фонди відділу медичної літератури нараховують 18 тисяч видань. З них лише третина видана українською. Як пояснюють співробітники, хоча в країні і видається медична література, проте не в таких обсягах, які давали б змогу повністю оновити фонд закладу. Та й фінансові можливості книгозбірень не такі вже й великі, щоб можна було дозволити собі масштабні покупки.

Не можуть відмовитись від російських видань і читачі відділу виробничої літератури. Дуже часто його відвідувачам зовсім не принципово, щоб книжка чи журнал були написані саме російською. Вони готові читати й українською, бо насамперед шукають потрібну їм інформацію, а не зразки художнього слова. Але, якщо перефразувати відому фразу політика, поки що читаємо те, що маємо.

Книжки, написані російською, тепер прибирають і в інших бібліотеках. Не нищать. Не спалюють. Просто відводять на другий план, даючи дорогу українським виданням. Зробили це і в обласній бібліотеці для дітей імені Тараса Шевченка. Пояснюють, попит на твори російських письменників 19-20 століття помітно впав. З трьохсот тисяч книг, які видали в бібліотеці протягом минулого року, лише п'яту частину становили російськомовні. А з початком війни тенденція тільки посилилась: діти просять переважно українські книги. Але й тим, хто захоче почитати іншомовну літературу, не відмовлять, її принесуть зі сховища.

 



Надіслати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *

Читати також

today 01 липня 2022, 11:10